МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА кафедра ЗІ
ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ УТИЛІТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ХОСТУ З В І Т до лабораторної роботи №1 з курсу: “Робота в Інтернеті” 6.170103 «Управління інформаційною безпекою»  Мета: вивчення процедур, якими користуються мережеві адміністратори для визначення працездатності адрес Інтернету і визначення адреси комп'ютера з метою подальшої настройки сервісів Інтернет: визначення IP-адреси комп'ютера, знайомство з основними комунікаційними утилітами зі складу Windows XP, які дають змогу протестувати з'єднання з віддаленим вузлом (ping), визначити маршрут проходження пакетів (tracert), таблиці маршрутизації (route) та спостереження за часом і маршрутом проходження пакету (утиліта NeoTrace Pro 3.25). 1. Теоретична частина. Кожен комп'ютер в мережі TCP/IP має адреси трьох рівнів: 1. Фізичний. МАС-адреса мережевого адаптера, наприклад 11-A0-17-3D-BC-01. Ці адреси призначаються виробниками устаткування і є унікальними адресами, оскільки видаються централізовано. MAC-адрес має формат з 6 байтів: старші 3 байти - ідентифікатор фірми виробника, а молодші 3 байти призначаються унікальним чином самим виробником. 2. Мережевий. Комп'ютер, який має IP-адресу називається хостом. IP-адрес (Internet Protocol address) - це унікальний ідентифікатор (адрес) комп’ютера, підключеного до локальної мережі чи Інтернету. IP-адрес представляє собою 32-розрядне (для IPv4) чи 128-розрядне (для IPv6) двійкове число. Переважно використовується IP-адреса, як 32-розрядне двійкове число представлене для зручності роботи в вигляді чотирьох десяткових чисел, разділеними крапками, наприклад 192.168.19.55 Ця адреса використовується на мережевому рівні та призначається адміністратором під час конфігурації комп'ютерів і маршрутизаторів. Існує динамічна та статична IP-адреса. При комутованому з'єднанні кожному комп'ютеру призначається IP-адрес з того діапазону, який вибрав провайдер (використовується не весь доступний діапазон, а лише частина його). Причому кожного разу при підключенні, наприклад, ваш комп'ютер може отримати абсолютно інший IP-адрес, оскільки колишній може бути зайнятий іншим комп'ютером, який підключився до Інтернету раніше вас. Це динамічний IP-адрес. Якщо ви підключені до мережі і самі вказуєте IP-адрес, то це буде статичний IP-адрес. IP-адрес складається з двох частин: номери мережі і номера вузла. Номер мережі може бути вибраний адміністратором довільно, або призначений по рекомендації спеціального підрозділу Інтернету (Network Information Centec NIC). Зазвичай провайдери отримують діапазони адресних підрозділів NIC, а потім розподіляють їх між своїми абонентами. 3. Символьний. Доменне ім'я, яке запам'ятати істотно простіше, ніж IP-адрес, наприклад www.polynet.ua. Ця адреса призначається адміністратором і складається з декількох частин, наприклад, імені сервісу (www.smtp.ftp) або імені користувача (vlad в доменному імені vlad.polynet.ua), або назви організації абонента (може бути бренд, назва фірми, слово, що говорить про діяльність компанії і так далі), доменної зони першого рівня (ua - позначення країни, com - позначення організації). Доменні імена несуть в собі певну інформацію, зрозумілу користувачам мережі. Існують різні фізичні способи підключення до Інтернету: 1. Технологія ADSL. ADSL (англ. Asymmetric Digital Subscriber Line — асиметрична цифрова абоненська лінія) — модемна технологія, яка перетворює стандартні абоненські телефонні аналогові лінії в лінії високошвидкісного доступу. Основна перевага даної технології в тому, що немає необхідності прокладати кабель до абонента. 2. Сеансне підключення Dial-up (через телефонний дзвінок до провайдера - швидкість мала, зв'язок ненадійн...